Я про тебе не згадую більше,
За тобою вже не сумую,
Бо без тебе вже краще, ніж гірше.
Хоч й з тобою я жив, а без тебе – існую.
Я не хочу про щось говорити,
Та й не треба, бо це вже кінець.
Не посмію й сльозини пролити,
Та іди вже, хай мені грець.
Я з тобою жив, мов у клітці,
І не змігши змахнути крильми,
Я розбив свою голову в ґрати,
І сховався межи людьми.
Та ті люди мене відреклись,
Не схотіли мене поховати.
І я знову по світу котивсь,
Намагався від тебе сховатись.
Я тікав і ховався усюди,
Не посмівши з тобою боротись.
Та прокляли і зрадили люди.
Байдуже, без слідства і суду:
Наді мною рішуче клинок
Ти піднесла над головою.
Подих останній, останній ривок…
І я лежу…смерть наді мною…
--------------------------------------
11.06.09-12.06.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208835
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.09.2010
автор: rebelizant