Звільни мої думки, звільни думки про себе.
Звільни надію в серці, що живе.
Звільни, прошу, мене, мені тебе не треба.
Твій образ з голови мені не йде.
Звільни від цих очей, що бачу я щоночі,
Від усмішки світлішої за сонце.
Мені це так набридло, я вільно жити хочу,
Не поряд бути, бути десь в сторонці.
Твій образ не тьмяніє і зовсім не зникає,
Сьогодні він чіткіший ніж тоді.
І що пройшли роки, ніхто, мабуть, не знає,
Їх так забути хочеться мені.
Звільни, прошу, мене, звільни, прошу, від себе,
Ти – мрія, що позбутись я молю.
Так хочу полетіти душею я до неба.
Тебе ж в думках я більше не стерплю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208841
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2010
автор: Olko