Меридіани

Чуже  життя  ховає  в  простір
Безлюдний  вимір  довготи
На  полюсі  зібрались  гості
А  ми  залишились  одні
І  на  початку  до  безодні
Зійшлися  всі  у  глухий  кут
Меридіани  немов  нитки
По  полюсах  своїх  живуть
І  на  землі  та  у  повітрі
Ти  не  дістанеш,  не  шукай
Змінили  все,  а  ми  вже  вітри
Спустошені  у  небесах
Гуляєм  там  де  буде  тісно
А  відчай  буде  нам  лицем
І  перед  ним,  і  перед  вітром
Ми  душу  в  неба  відбирем!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208868
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.09.2010
автор: Voha