І в вічнім, палкім задзеркаллі моїх сновидінь
Брунатна романтика прагне зрости фаворитом,
Та знову втікає в реальність замріяна тінь
На ймення душа, прикриваючись бажаним митом…
Своє відображення криє в запиленні мрій,
Скидаючи більшість із них у сердечне провалля
І вкотре мені залишивши розвалений біль,
Вертає назад у брунатне своє задзеркалля.
1.09.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208942
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2010
автор: Володимир Шевчук