Чорно хмари неслись над містом,
Їхні тіні лягали на плечі
I прощанням на жовте листя
Клекотання лягало лелече.
Скоро жовто-гарячі зорі
Переміняться на кришталеві
І глядітумуть гори прозоро
У нові небеса сталеві.
Мочари у туманах заклякнуть,
І зітхне постаріла нива,
І напється, наскрізь просякне
Зимним трунком - сльотою-снивом.
Подих тіло землі затамує,
В грудях серцебиття сповільнить,
Плечі ревно-натруджені звільнить
Плоть жива її спокій відчує.
Наші кроки зима притишить
І вселенський настане спокій.
Ти побачиш, як зорі кришать
Білий сніг, що паде у руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208998
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2010
автор: isabel