Прожито безліч сторінок
Із драм, трагедій і казок,
До них приправлено пісні
Тужливі, віщі, голосні,
Що грають завше, повсякчас,
Які тривожать духи мас,
Які підносять до висот,
Які складає сам народ,
Які без авторства ідуть -
У цьому є велика суть -
Хто гідний шани і хвали,
Його щоб думи піднесли,
Його щоб мали на устах?
Не десь, колись, а у віках!
Життя твоє не віда меж,
О, як багато ти живеш!
Й коли не ходиш по землі,
Про тебе згадують малі,
Онуки твої, їх батьки
Гортають знову сторінки,
Смішні, яскраві, запальні,
Сумні, задумливі, тужні,
І знову прагнуть збави пут...
Як прагнув ти, коли був тут...
Як прагнув ти... Того нема...
Тебе покрила лиш земля.
Чотири дошки й цвяхи ті
Єдині розкоші твої?
Устиг прожити довгу путь,
Не сипати ні разу ртуть,
І не продавсь за мідяки -
Нехай гортають сторінки.
Нажив маєток, а чи скарб,
Не шив даремно брату карб,
Не шив заслужено його
Для і найменшого Мого -
Це каже Біблія свята -
Чи шанував усі свята?
Як ставивсь ти до дорогих?
Чи будеш шани вартий в них?
Бо незалежно від прикрас
Покаже велич твою час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209330
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.09.2010
автор: Віктор Фінковський