А осінь, є за що любити!

А  осінь  є  за  що  любити!
Як  її  фарби  розкрива...
Хочу  за  хвіст  чижа  зловити
Яскрава  це  завжди  пора.
Я  люблю  осінь  за  світанки
Холодну  вранішню  росу
Річки  прозорі  -  літа  бранки
Їх  впізнаю  по  голосу.
Запах  грибів  і  огородів
І  лісу  безліч  різних  барв.
Не  знаєш  сам  чийого  роду,
Чи  з  українських,  чи  з  татар.
Люблю  дощі  сім  раз  на  днині.
Тоді  і  згадуєш  про  них...
Стиглий  кавун,  духмяні  дині
Про  літа  днів  тих  золотих.
Зловити  б  журавля  за  крила
І  полетіти  б  з  ним  у  край...
Де  їх  збирається  тьма  -  сила
Той  край  і  зветься  певної  рай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209398
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.09.2010
автор: tosikosan