Заплети,Русалонько, мої коси
Заховай,Русалонько, сльози-роси
Забери,Русалонько,мою тугу
Залікуй,Русалонько, ту недугу
Залоскочи, Мила, моє тіло
Тай порину я у небо лебедем білим
Закричи,Русалонько, про мою долю
Намалюй,Водяна,на мені знаків від болю
Ой не проси,не проси дівко, не проси дива
Жити й жити тобі,дівко,ще твої коси снігом вкриє
Я ж бо можу,дівко, тебе до себе забрати
У синіх водах вічно будеш дівувати
Я ж бо можу,Чудна,тебе тут втопити
Але ж будеш,дівко, вік про це жаліти
Вбий мене,Люба, будь мені сестрою
Утопи,Русалонько,випусти на волю
Твоє діло,Чудна, будь мені ріднею
Заберу тебе я,дівко, у свою оселю
Будеш тепер,Чудна,людей лоскотати
Усе життя біля мене дівувати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209563
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2010
автор: Marry Lis