В чужому місті холодна осінь.
Вона в машрутках збирає дань,
А парасолька,сердешна, просить:
«Хоча б сьогодні без нарікань!»
Її зриває бездумний вітер,
А я насилу тримаюсь сама.
Ми в цьому місті, як дикі квіти-
Не наше небо, не наш формат.
Страшні ідеї і мокрі мешти,
Калюжі газу міських авто.
Я, може, звикну до цього врешті
А осінь пише своє кіно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209660
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.09.2010
автор: Вікторія