ти нігтем зачепила за струну у моїм серці.Чуєш звук віолончелі?
Зламався камертон на двоє... Від тих тужавих звуків...
Дійшли вони до неба і вернувшись,захлинулись у моїм
спраглім горлі хрипом та тріщину пустили в старому хрусталі
твого бокалу. Я знов невдало сьогодні подивився в твої очі.
Для тебе цього мало - для мене - досить щоб до тла згоріти.
А і не жалко:понесе у слід за звуком в небо попіл дикий вітер.
Ти злишся: він тобі скуйовдив коси - пробач його, він не хотів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209707
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2010
автор: Володя з Тополівки