В передвечірній час я вийшов на побачення з тобою.
Тебе нема. Прийшлось мені зазнать чекання мук.
Тривоживсь і боровся я із смутком і нудьгою,
А серце в грудях билося – тук-тук, так-так, тук-тук.
Тук-тук...
Так-так...
Згасає день. Я ж навмання по парку все блукаю
й похмурістю своєю всіх відлякую собак.
Вже місяць підсвітив гілки, а я іще чекаю.
Іду і пританцьовую – так-так, тук-тук, так-так.
Тук-тук...
Так-так...
Аж ось із темряви (як виросли) назустріч два гевали,
лякаючи накачаними біцепсами рук.
Цукерки, квіти й гроші на "кафешку" відібрали,
могли б ще і настукати – тук-тук, так-так, тук-тук.
Тук-тук...
Так-так...
А ти, холера, не прийшла, даремно я чекав і мерз надворі.
Такий сердитий був на тебе – думав власноруч упхну
у потяг, щоб відвіз тебе померзнуть аж на Північний Полюс –
і їдь собі під стук колес – тук-тук, так-так, тук-тук.
Тук-тук...
Так-так...
Минула ніч. Промучивсь я, долаючи страждання.
А потім сам собі сказав: "Не переймайсь, чувак!
Дарма, що нічку змарнував, вона ж ще не остання!"
і серце знов забилося – так-так, тук-тук,так-так.
Тук-тук...
Так-так...
===================
[i]Виконує - Володя Охріменко[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209716
Рубрика: Авторська пісня
дата надходження 06.09.2010
автор: Віктор Ох