Неспокій. Тихо за вікном шепоче дощ.
Гаряче молоко на підвіконні.
Там за вікном під парасолями є хтось:
Куди спішать? Від чого невгамовні?
Йде дощ. Блищить мокрий асфальт,
Холоне молоко на підвіконні,
Усі живуть в позиції "на старт!",
Лікуючи дощем цей біль у скронях.
"Увага! Марш!" - і їх нема,
Вони біжать в якомусь марафоні
І я біжу у купі з усіма...
Але чому я в їхньому загоні?
Яку вони наздоганяють ціль?
Ніхто не зна, але біжать завзято.
Сьогодні дощ йде, завтра - заметіль.
Вони біжать в нікуди, впевнені, що варто.
Неспокій. Знову плаче дощ,
На підвіконні скисле молоко...
"Давай перепочинемо" - кричить їм хтось,
Але не зупиняється ніхто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209742
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.09.2010
автор: Лєха Суслик