Так починається осінь,
так починаємось "ми".
Жовкне розкішне волосся,
тільки на мить, лиш на мить...
Трохи дощить. Та нічого, -
я не боюся води.
Нащо гучні перемоги, -
ти тільки листям спади.
Меркнуть кленовим абсурдом
дивні слова. То пусте.
Знов байдужітимуть люди, -
я не про те, не про те...
Дні стануть раптом коротші, -
то вже природний закон.
Видадуть правду лиш очі,
серце диктує: "Це сон".
Так починається осінь,
зморшками вкривши лице.
Блідне чорняве волосся, -
тільки й усе, тільки все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2010
автор: Halyna