Ми з тобою навік попрощались,
Вмерла наша Любов остаточно.
Не згадаю про те, як кохались,
Вирву пам’ять, комірки, по-блочно!
І віднині дві лінії долі,
Як прямі - мимобіжними стали,
Простір цей не з’єдна мимоволі
Душі тих, що уже відкохали...
Набула враз критичного значення
Маса наших взаємних образ
І не буде ніколи пробачення,
За убивчий цинізм ніжних фраз.
Не повернеться знов наше літо
Процідила мені: "прощавай"
Я пішов, серце в щепи розбито,
Не кохатиму знов, всьому край!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209765
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.09.2010
автор: Zomby