Як я купався в одному ставку з утопленицею і, коли раптово побачив її, то вона здалася мені з товстим зашморгом на її шиї.
А коли я підплив, то побачив, що з-під води виниряє її обличчя, прикрите розбещеним каштановим волоссям, червоні очі витріщені, сиза шкіра, посірілі губи.
Неначе посміхалася…
Чому я відразу ж не рвонув від неї?!
Чому, як і вона, жадібно витріщався, не в силах відірватися?!
Що хотів взнати?!!!
І потім, круги по воді від моїх гребків, і похитування в такт ним, думалось мені пожвавленням, а ще мені, чомусь здавалося, що з очей її струмували сльози.
Так от…
І чого лише не пригадаєш…
Перед смертю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210088
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2010
автор: Ицхак Скородинский