Напевно я всього лиш сплю,
Бо не страждаю й не люблю.
Заснули почуття глибокі,
І душу мою залив спокій.
В душі - зима, надворі - холод.
Вже не повернуться ніколи
Ті безтурботні, теплі дні,
Які, я думала, завжди
Будуть тривати. І незчулась,
Як сама гірко обманулась.
Життя триває. Треба йти,
Долати до мети мости.
Лишилася одна надія
І світла, чиста моя мрія ...
................................................
О, Боже, я не маю сили
Вже більше в світі цьому жити.
Дай радість щастя і любов,
Ти подаруй мені. Або
Візьми від мене це життя,
Не хочу жити! Каяття
Моє прийми і пожалій,
Візьми душу мою в Дім Свій!
...............................................
Напевно я всього лиш сплю,
Бо вже не мрію й не люблю ...
6.09.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210109
Рубрика:
дата надходження 09.09.2010
автор: Іринка