Колише вітер долю журавлину,
Наспівує загублені пісні,
І хилиться зажурено калина,
убравши в осінь кетяги рясні.
Колише вітер сум під зимним небом,
Затулену негодою блакить,
Сплітається з дощем і липне медом
до шибок на вікні, шумить, шумить.
Колише вітер думи невеселі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210169
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.09.2010
автор: Адель Станіславська