Несправедливо в цьому світі так буває -
одним, часто, дістається все,
а інших смертних щастя обминає.
Одні живуть в розкошах та багацтві,
І тішать їхні шлунки різні сласті,
вони незнають, що таке є злидні -
цей голод, муки, холод... всі аж сині...
У них немає теплої хатини,
Нема надії, долі й усмішки родини.
Є тільки вулиці, які домівку замінили!
Є тільки Бог, що вірить в їхні сили!
Є тільки небо, яке ще панство не купило!
Життя є тільки, що їхні душі закалило!
Написаний під враженнями від однієї випадкової зустрічі...́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210387
Рубрика:
дата надходження 11.09.2010
автор: Громовиця Дніпрова