Живу усе у вічному прозрінні,
Коли таки постійно день у день
Я бачу довгі сни. І в намаганні
Змінити дикий світ... Новий тандем
У світі цьому тихо утворився,
Бо з Небом повінчалася Земля...
Ми все ж на потяг світла забарились
І з темноти в нас не очистилась душа...
І зникнути не зміг безсмертя корінь,
Ми ще не виросли у новий постмодерн -
Таки начхати, що про всіх говорять -
Лиш би душі моєї ти ніяк не дер!
11.09.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210394
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.09.2010
автор: jaryj