Ти - три роки мого божевілля

На  різних  ми  живем  з  тобой  планетах
І  згодна  -  вже  дороги  не  знайти,
Яка  б  звела  серця  докупи
І  по  якій  прийшов  б  до  мене  ти.
Твоя  планета  -  то  провалля,
Там  все  в  тумані,  всі  чужі,
Лиш  алкоголь  від  вечора  до  рання,
Не  бачиш  вже  вогнів  світання,
Не  бачиш  чистих  почуттів.
Прийди  ти  на  мою  планету
І  віднайди,  що  втрачено  давно,
Стань  другом,  милим  серцю  другом,
Бо  бути  разом,  знаю,  не  дано.
Любов  знайти  -  й  наступить  щастя,
Навіки  позабудеш  вже  про  мене  ти.
Нехай,  бо  нам  не  доля  бути  разом
Назавжди  вже  розведено  мости...
Мости  любові  і  кохання,
Мости  незгасної  надії,
Без  вірності  нема  кохання,
А  недовіра  розбива  всі  мрії.
Про  тебе  були  мої  думи,
Кохання  прохала  душа,
Я  думала  -  то  дивне  царство  таємне
Де  Бог  -  це  душевна  краса.
Та  мрії  розбились  зненацька,
Душа  облилася  слізьми.
Кохання  -  то  царство  обману,
Кохання  -  то  лігво  пітьми.
На  мене  чекала  там  зрада,
Зневага,  образливий  сміх,
Тебе  я  кохати  хотіла,  
А  ти  й  полюбити  не  зміг.
Тепер  все  минулось  -  не  плачу  ночами,
Мене  не  побачиш  ти  більше  в  журбі,
І  щастя  бажаю,  кохання  бажаю
Тобі,  моє  сонце,  єдиний,  тобі.
Не  доля.  На  різних  надто  ми  планетах
І  розійшлись  тії  мости
Та  лише  інколи  в  тривожних  снах
До  мене  знов  приходиш  ти.
6.09.2002

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210400
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.09.2010
автор: Ardoss