У осінню суботу я прокинувся рано,
У гарячих обіймах поцілую кохану.
І допитливий промінь у вікно заглядає
Він уже не зігріє, він лише привітає.
У осінню суботу в сквері, що біля мене
Розбігається листя від похмурого клена.
Він берізку прикриє від холодного вітру,
І вона посміхнеться, перестане тремтіти.
У осінню суботу тихі води Дніпрові
Заколисують чайок і човни риболовів.
Я поїду за місто, я не йду на роботу
Вересневого ранку у осінню суботу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210415
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.09.2010
автор: Віктор Нагорний