Я є не відьма й не чарівниця,
Бо я лише жінка- начало людини,
Кінець і початок, далека зірниця,
Я все і нічого, ніколи й завжди.
Я є не відьма, цього я боюся,
Мене осквернити-то Бога забуть,
За тебе, Вкраїно, щовечір молюся,
Хоч може не тільки в молитві вся суть.
Я є не відьма, хоч заклинаю
Молитви і сльози, і сльози і спів.
Битва настане, добре це знаю.
Тому закликаю бо бою братів.
Я є не відьма, але ми є сила,
Ідея одна лиш рухає нас.
Яка би нужда нас не гонила,
Я знаю: скоро наш час!
29.03.10
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210564
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.09.2010
автор: Вольна Птиця