Назбираю в саду жовтуватих горіхів,
ти налущиш молочних і звивистих ядер...
Укусити даси ледь достиглий тугий
виноград із сусідського модного саду.
Золотий, шовковистий на вигляд і дотик,
підчеплю язичком запашну і блискучу
краплину бурштину медів. А ротик
спокусливий, такий, ам-ам, пахучий...
Солодка динька проситься до столу
і капотить із неї жар і сонце літа.
Я замазура - липучі пальці, ніби смоли
І зась облизувать, бо буде попа бита...
У гамаці вчорашніх днів гойдають сни
Тримаю човником долоні повні ситцю...
Бурштинові медові струменіють дні.
Підстав ковші - налию світла аж по вінця!
Скотилась в пазуху зелена горобинка.
Нанизувать смарагдове намисто так незручно...
Веснянки миготять, смішить ота травинка,
колишиться на ній бурштинова каблучка...
11.09.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2010
автор: gala.vita