..Дощами вмиюся і на твоє плече впаду сльозою..
..І намалюю, те що було, те,що знами,
Оте, що серце береже віками..
Впаду..росою під ногами ляжу,
Відблисну сяйвом кришталю,
й нічого більше я не скажу...
У день спекотний відсвіжу!
В вікно загляну пташкою-весною!
Крилом розвію тугу всю тяжку...
і.. знову стану я сльозою..
І знову замовчу..немає слів..
Німа душа в німих думках,
і чисте ніжне серце з кришталю..
~mystery~
for М.П.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210604
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.09.2010
автор: mystery