Моя стежка - між соняхів…

Чи  ж  я  була  коли  просила
Притулку  для  душі  у  світі?
Сама  проблеми  всі  зносила
і  перевіяла  на  ситі.

Сама  творила,  помилялясь.
Сама  себе  пережила.
Сама  була.  Сама  й  зосталась
Душа,  що  вільною  була.

А  ЩО  З  ТОГО,  що  не  просила?!  -  
А  що  з  того..?  -  Пережила.
Було  -  сама  собі  не  мила,
а  все-одно,  між  люди  йшла.

Фальшивий  світ,  фальшиві  очі-  
Ті  завжди  заздрили  у  слід.
Кінчалась  воля  неохоче...  -  
її  з"їдали  на  обід.

А  я  ішла.  Виднілись  далі.
Топилась  фальш  у  метушні.
Всміхались  соняхів  медалі,
з  якими  й  будні  не  страшні.

Чи  я  в  людей  чого  просила?!
Медаль  дали!  -  от...  дивина!
Та  вік  її  я  б  не  носила!
Від  вас  й  так  фальші  є  сповна..!

12,09,10      00,23

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210704
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.09.2010
автор: Аліна Шевчук