На тім жертовнику, що на горі,
Там вітер завше над ним віє...
Лежать кістки, лежать думки твої,
І їх хурделиця леліє.
А смерть не знає слова "сумно", "щем",
Трофей збирає до трофею...
Вівтар же буде вічно вівтарем,
Життя ж - піднеслось над землею.
Біжать роки, струмлять палкі віки,
Аж посивіла їхня грива,
Летять птахи... летять сумні круки,
А світ навколо прагне дива!
На жертву падають сухі листки,
Не ждуть ні зали, ні вокзали.
Лихі кістки, страшні твої думки...
Вони хурделицею стали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210869
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.09.2010
автор: Віктор Фінковський