Ніжна осінь

І  ти  підеш...Не  прозвучить  прощай,
Старе  життя  не  проживеш  спочатку.
Залишиться  лиш  недопитий  чай
І  три  скупі  сльози  мені  на  згадку.
І  гальмівну  сорочку  вдягне  час,  
А  небо,  мабуть,  також  зубожіє.
Усе  без  змін,  лише  немає  нас,
Без  самозречень  світ  в  очах  чужіє.
Підеш  туди,  де  жде  твоя  весна,
Пошкандибаєш  і  впадеш  без  лету.
Це  не  поразка,  ба,  це  навіть  не  війна,
Розбиті  букви  у  строфі  поета.
Піднімешся  і  скажеш:"  не  сердись",
І  пофарбує  сивина  волосся.
Підеш  назавжди,  але  все  ж  колись
Повернешся  у  нашу  ніжну  осінь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210921
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2010
автор: ІлюзіЯ