Я так зупинився коли дощ ще йшов під ногами,
Каміння футболив ногами в калюжі щосили,
Ногами ж я йшов і махав я синхронно руками,
Учора сміття було скрізь а сьогодні до кучі струмки його змили.
Я йшов й не дивився під ноги й дивився під ноги,
Дорога була то до низу уверх то під гору і знов до гори,
А я так втомився з дороги лишалося йти іще трохи,
У грудях повітря горіло а я ще ішов і вірша у думках говорив.
Я йшов зупинявся стояв роздивлявся потім пришвидшував кроки,
То швидко ішов то повільно сміявся минали роки,
І далі широкими кроками йшов я шукаючи наші пророки,
Штовхав я під ноги у грудках землі і каміння летіли шматки.
Я так зупинився коли дощ ще йшов під ногами,
Каміння футболив ногами в калюжі щосили,
Ногами ж я йшов і махав я синхронно руками,
Учора сміття було скрізь а сьогодні до кучі струмки його змили.
12.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=210981
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2010
автор: КРІПАКОС