Кажуть, я щаслива. Навіть дуже.
Слухай їх. Мене лиш не питай.
Я своїм бажанням вже не служу,
бачиш, - он, по мене мчить трамвай.
Я лишень холодною стопою
стану знов відбитком у нутрі,
й ниткою прозорою, тонкою
спогади розкидаю по тлі.
Будуть миготіти нам калюжі,
ми пройдемось знов по мостовій,
я своїм бажанням вже не служу,
як тоді служитиму тобі?
Слухай заворожено до болю
дивних несвідомих пліткарів.
Я лишень холодною стопою
спогадом залишусь у нутрі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.09.2010
автор: Halyna