Я прокинулась від твого кохання,
Як від страшного сну,
Навіть симптоми були ті самі.
Вскочила в ночі в пустому ліжку,
Крик - як ножем у серце.
І лише темрява навкруги.
Як так? Навіщо? Чому так жорстоко?
Але то був сон, він скінчився,
Та сльози все рівно ллю.
Вертаю себе в реальність - саму.
Лише цокання годин чути,
Рахую до ста, час забувати.
Втома скоро знову оволодіє,
Засну і, як знати, сон насниться,
Від якого не схочеться прокидатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211094
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2010
автор: Jefferson