... а вона була родом з Китаю...
Щоранку всміхалась мені, барвиста,
а тепер на колінах бурчить,вмирає
й пропонує квитки в інше місто.
Там затягнуто віру пасками безпеки,
з вікон сірих летять її сестри.
Пережила себе, як розгнівану спеку-
як вмирати без чаю й оркестру?
Я ж бо вірила в справжність її так сліпо,
починались шукання, розкопки.
Роздивлялась уважно,лякалась скрипу
та не бачила в ній підробки.
І з кишені повільно всі сльози-перли,
бо ж вона була родом з Китаю.
Якось надто раптово і дивно вмерла-
не сумую... лише позіхаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211161
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.09.2010
автор: Biryuza