Ти хочеш вдарити будь-ласка
Я зрозумів життя не казка
Ти йдеш іди я ж тут не проти
Скажи лиш на прощання хто ти
Ти та кого я кожен раз цілую
І до стовпа самотнього ревную
Чи може стала ти принцеса
Іди вже зіграна вся пєса
Юрба акторів розїхалась до дому
Я ж біля сцени підбираю мову
Для нового сюжету чи роману
Але чомусь завжди виходить драма
Нехай не той я є але ж і ти не та
Чому,для чого ти життям була
І стала ворогом - кохання
Ти зрадила забувши про прощання
Не сила зранку прокидатись
Бажаю в іншу закохатись
Ти ж не даєш сидиш у голові
У серці навіть у душі
Я досі не наважуюсь сказати
Я втратив сонце що вмить стало катом
Так і не пізнавши вічного спокою
Іду туди де б я побачив чужу долю
Навіщо?сам не знаю ,хочу
Невже чі озерця прекрасні твої очі
Румяні щічки, вушка,милий носик
Пянкі уста що всє до себе просять
Ці руки,буду цілувати
Я б так хотів щоб для дітей була ти мати
Для мене дана Господом дружина
Кохана найдороща половина
Та Божа канцелярія не спить
Щоразу переписує як жить
Страждання одному,другому рай
Я все переживу ,усе стерплю,нехай
Мабуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211228
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.09.2010
автор: INCO