Нас звели в старій Празі мости,
Подражнили - та й наче забули.
Залишивсь на тім березі ти,
А мене на цей берег вернули.
Сиве місто затихло у сні,
Лиш годинник трудився на вежі.
І здавалось у ніч ту мені:
Телефонні завмерли мережі.
За гудками - гудки і гудки,
А у трубці - німотне мовчання.
Билась ніч у спітнілі шибки,
І в душі десь тремтіло чекання.
...Знов ступаю на вулиці Праги круті.
Під мости тихо котиться Влтава.
І малює щасливе минуле - тоді! -
Розтривожена в Празі уява.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211336
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2010
автор: Софія Вдовиченко