Я дочекаюсь, коли море
схвильоване народиться в тобі,
а я брестиму в переходах,
стрічатиму поштових голубів.
Чатує на хвилю крикливу,
зляканих чайок десант.
Зникають безпечно у піні
відбитки моїх ноженят...
...на піщаному килимі мерзнуть
десять тисяч ударів і кроків.
І у мушлю закручений спокій,
щоб до мене тобі дослухатись...
Я дочекаюсь миті затишшя,
незвичного щастя звучання.
Пірну сміливо у твоє закнижжя,
у море язиків і пальців притискання,
зверну з усіх доріг у світі,
в розломи, тиктонічні зсуви
твоїх фантазій, твоїх ритмів,
в твою жагу,
у видиму присутність!
17.09.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2010
автор: gala.vita