Тоненькой струйкой стекают минуты в песочных часах.
Шорох их тихий скребёт и царапает душу.
Взвешены жизнь и судьба на бесстрастных вселенських весах.
И учтены? И осталось лиш шорох тот слушать.
(Юрген Пті)
Він може бігти, стояти, іти чи летіть.
Мало одним його. В когось він завжди з запасом.
Хтось його хоче знайти, а хтось хоче убить.
Звуть цього звіра живого й абстрактного – ЧАСом.
(В.О.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211392
Рубрика:
дата надходження 17.09.2010
автор: Віктор Ох