Одні ховають свої ноги в тапки,щоб не забруднити їх в брудному домі,коли інші носять тапки,щоб не забруднити чистий дім брудними ногами.Босими і в домі, і назовні ходять ті,чий дім кругом,і він їх їх забруднити не може,і вони його забруднити не можуть.Люди ж собі в такому задоволенні відмовляють.
Якщо небо є дзеркалом, то воно відображає само себе, бо така велична глобальність не може, не дозволить собі відбивати людської меркантильності,слабкості,невизначеності,непостійності...
А поки немає дощу,а небо затягнуте хмарами,то воно ховає Сонце щоби те не зігрівало тих, кому потрібне тепло,щоб слабкі,мізерні і бридкі людиська замерзли, щоб потім небо могло відображати не тільки само себе,але і ту прекрасну землю, яку воно огортає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211453
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.09.2010
автор: Caleb