Насторожилось синню небо,
Обрії осені, он,- дивись,
Я знаю, так буде, так треба-
Печаль моя впаде ввись.
Ще день, іще ніч, і скоро
Бабине Літо - ЯНЬ,
І ранок, і вечір, і морок
В моїх лабіринтах чекань.
У двері постукає О-СІнь,
Боязко вийду на ґанок -
А там- розлучниця - ІНЬ
Народжує в потугах ранок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211728
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.09.2010
автор: Лана Сянська