Такої чистоi,як небо,
Як свiтло,що серця єдна
Любовi iншоi не треба ,бо iншоi i не бува
Моя Іринко,сонце ясне,
Моя ти зiрочко привiтна
Двi свiчечки ,якi не гаснуть,
Це ми з тобою,моя рiдна.
Я впевнена,що б там не сталоь,
Нас не розлучать вiдстаь,час,
Хоча його,звичайно,мало,
Та вiрю-вистачить для нас.
Люблю тебе,мою Іринко,
Щаслива будь,кохана будь.
Ти- мов на квiточцi росинка,
Людських надiй ти вища суть.
Життя так склалось-ми є різні,
Та в серцi поруч,кожну мить,
І що всени летять лелеки
В залишену для нас блакить.
Дитинсва свiтло,зерна роду,-
На них з тобою ми живем.
П"емо благословенну воду,
І нашу вiру бережем.
Завжди,щомитi ти зiмною,
І ми з тобою разом вдвох.
I просто вдячнiстю земною
Нагородив нас щедро Бог.
Іринко,я тебе вiтаю І обiймаю вiд душi.
Тобi дарую все,що маю
Весь свiт,себе i цi вiршi.
Лечу думками я до тебе,
І вiрю в наше майбуття.
Ну а тепер Співати треба
За сонячне твое життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212049
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.09.2010
автор: Your Flover