Як жити далі, я не знаю.
Вже не люблю і не страждаю,
І не живу, здається ... Ми -
Такі далекі і чужі світи ...
Немає сліз. Усе померкло.
Життя не вабить, жить нестерпно.
Лишається одна лише надія,
Що все колись мине, вітер розвіє.
Тоді згадаю я ці дні сумнії,
І ніч безсонну, і страждання мої
Як поганий сон. І тоді, вірю,
Що збудуться всі мої заповітні мрії!
01.09.10.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2010
автор: Іринка