...бажання помсти прикріпить мене до землі сліпою
і я народилась, а ти встиг померти на день раніше.
Можливо тобою врятована,мусила б стати ручною,
бо той, хто за краєм ще слухає, вічність колише.
Маленьке життя зустрічають байдуже, хвилинно-
воно не чіпляється гірко за землю і тут ні звуку.
Надія тремтлива, ілюзія щастя - людина,
зосталася на трохи, пом"якшити смерті муки.
І хочеться помсти та хто в цій безглуздості винен?-
Заплакана матір і чорні в волоссі стрічки...
Не плакати тільки б,коли вона так на колінах,
не вірити б в долю і в світло нічної свічки...
Не просто мовчати, плекати пробачень зграю
і жити за двох, заплітати слова в щось рідне...
Я трохи затримаюсь - мовчки пісень співаю
пам"яті світлої, поки цей світ не зблідне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212243
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2010
автор: Biryuza