Реалії життя - примара,
Віками видумана казка.
Хто ж вічний? Чи зоря? Чи хмара?
Сліпа любов? Порожня ласка?
Сховались люди у домівки,
А вітер гомінкий залишився.
Думки печуть вогнем повіки-
Сиди, не спи; пиши, бо пишеться.
Вже скалка місяця розтанула
У хвилях ночі непокірної;
Всі свої думки переглянула -
Не передумала. Не переплинула
Потічок часу геть нікчемний...
Бо може вмерла десь?
Та ні, ще водить,верне
Туди, де лишилась.
Дух неприкаяний в міцному тілі
На тлі примарної реальності.
Та де ж вона, реальність? В силі?
В добрі чи злі? У слові? У житті?
Що є життя? Чи це не сон?
Тягар душі? Хвороба думки?
Чи зміряти добром і злом
Усі складні людські стосунки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212343
Рубрика:
дата надходження 23.09.2010
автор: Лариса Іллюк