Повиростали батька діти
Стали дорослі, мріє мати
Немов на дубі нові віти...
Черга і їм врожай збирати
Ідіть, долайте дітки кроки
Станьте від миті незалежні
Непоспішайте, є ще строки
Будьте людьми і обережні...
Душа радіє, мов дитина!
Ту жодну мить спостерігаєш
Моя сім"я - вона ж єдина...
Ти знов щасливий засинаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212441
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.09.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович