Кінець життя вже кличе до спочинку -
Я змучивсь бачить горе і журбу,
А смерть дарує нам лише хвилинку
Допоки не забрала у свою трубу*.
Проте я вирватись найперш бажаю,
Втекти подалі від дурних страхів.
Я вірю, що колись ще відшукаю
Цей істинний із всіх вузьких шляхів.
Я вірю, що над смертю возвеличусь,
Над нею я здобуду перемогу назавжди,
Бо смерть коханням я таки відкличу!
Стривай життя - на мене підожди!
24.09.2010 року Львів
*один із різновидів сну-марення при клінічній смерті. Хто повернувся з потойбіччя, мене зрозуміє.́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212507
Рубрика:
дата надходження 24.09.2010
автор: jaryj