Над п'ємонтом смерти

Кінець  життя  вже  кличе  до  спочинку  -
Я  змучивсь  бачить  горе  і  журбу,
А  смерть  дарує  нам  лише  хвилинку
Допоки  не  забрала  у  свою  трубу*.

Проте  я  вирватись  найперш  бажаю,
Втекти  подалі  від  дурних  страхів.
Я  вірю,  що  колись  ще  відшукаю
Цей  істинний  із  всіх  вузьких  шляхів.

Я  вірю,  що  над  смертю  возвеличусь,
Над  нею  я  здобуду  перемогу  назавжди,
Бо  смерть  коханням  я  таки  відкличу!
Стривай  життя  -  на  мене  підожди!
24.09.2010  року  Львів

*один  із  різновидів  сну-марення  при  клінічній  смерті.  Хто  повернувся  з  потойбіччя,  мене  зрозуміє.́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212507
Рубрика:
дата надходження 24.09.2010
автор: jaryj