Притулок

Вдивляючись  у  очі  незнайомок,
Шукаю  притулку  хоч  на  мить
Та  бачу  лиш  самотність  їхню  і  свою,
Та  бачу  лише  біль,  який  застиг  у  погляді
І  в  кожного  різний  –  свій  біль.
Біль  самотності,  біль  недуги,  біль  радості,  біль  переживання…
Я  шукаю  притулку,  я  шукаю  знайомий  погляд.
Я  хочу  зігрітися  серцем
Я  хочу  танути  тілом
Я  хочу  возвиситись  душею  
У  вирі  вищих  почуттів.
Та  скільки  ще  прожити  життів,
Щоб  зглянулися,  полюбили
Свій  біль  і  тугу  залишили
Для  шукачів  притулку,  порятунку;
Фортуна  їхня  усміхнеться  хай  дарунку.
Вони  так  як  і  я,  не  спалюють  своє  життя,
А  у  обіймах  незнайомок  у  поглядах  глибоких  і  болючих,
Знаходять  дім,  притулок,  землю  миру.
І  замість  болю  хай  буде  вогонь  достатку,
І  замість  поспіху,  ритмічні  дії,
Хай  не  тривожить  мене  світ,  бо  добре  –  чорт  мене  бери.
Вдивляючись  у  очі  незнайомок
Шукаючи  притулку  хоч  на  мить
Бачу  як  життя  горить…
Хто  ми  полум’я  чи  свічка?
Чи  той  сірник  –  одного  використання?
Тамую  біль  притулком  подібних
Та  не  зустрів  я  оченят  тих  рідних.
Біль  від  самотності  це  біль  без  краю
Я  зустрічаю  його  в  поглядах  незнайомих
Та  чи  знають  вони,  що  я  також  самотній…

2010

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212633
Рубрика:
дата надходження 24.09.2010
автор: sashassop