я переплавляю золото у вірші,
Те що залишилось- золото душі.
Напевне в когось є не гірші,
тоді я радий що не всі ще торгаші!
я переплавляю золото у вірші,
вплітаю в риму власні почуття
у когось вони за мої світліші,
Я радий:не таке і темне це життя!
щастя-у світі ще живуть поети,
щастя-досі ще горить любов,
що майбутнє цієї планети-
не суцільна багнюка і кров!
25 вересня 2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212745
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.09.2010
автор: Той,що воює з вітряками