Вночі вуста твої насняться
Зелені очі, ніжність рук
Мені нема чого боятись
Вже вдосталь напилась розлук.
Хай буде так, як скаже небо
Так чи інакше - я твоя,
Мовчиш, а слів тут і не треба
Бо ти і є моє життя.
Нехай смішні моя жертовність,
Банальність фраз і порух вій,
Безглуздість дій і безкоштовність
Наївних світлих почуттів.
Живу лиш днем, одним тобою,
Немов метелик на вогні
А завтра знов нові знайомі
І глибша зморшка на чолі.
І за стіною сміх дитини
І за опівніч власний плач
Німий і певно безпричинний,
Бо може й справді, ще не час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2010
автор: dogma