Колишуться на вітрі колоски пшениці
І чути ніжний голос солов'їв...
Піду напитися водиці із криниці...
Закину в далеч заздрість ворогів.
Піду у поле я на подих вітру,
Зайду у море тисяч колосків,
З трави роси я сльози теплі витру,
Піду назустріч тіням вітряків.
І далі десь занурюсь в океани,
Знайду кохання на своїм шляху.
Нас Батьківщина знову й знову манить -
Люблю я Україну лиш таку!
26.09.2010 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212903
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2010
автор: jaryj