достукатися до неба…

Хочу  достукатися  до  неба
Спитати  в  нього:  навіщо    треба
Тримати  міцно  в  земнім  тяжінні
Погаслі  зорі?  Кому  потрібні
Блідий  їх  колір,  каміння  сіре,
Ці  почуття  у  житті  зневіри,
Одвічний  холод  в  очах  невидних,
Що  говорили  "я  є!"...  Такими
Зірками  стелиш  усе  навколо,
Щоб  раз  по  разу,  як  діти  в  школу,
Робити  вигляд,  що  так  і  треба...
Але  навіщо,  навіщо,  небо?!
Я  не  здаюся,  беру  у  руки,
Бо  ж  трохи  чути  сердечні  стуки,
Зігрію  в  теплих  своїх  долонях  -  
Розвіє  з  часом  каміння  в  попіл...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212913
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2010
автор: Lenchikk_n