Там, де в небі
тулиться туман
в день останній
і рятунок губ
пече метал
моїх пальців.
Я Тобі куплю
краплину сну-
гілку глоду.
Я Тобі даю
себе саму,
свою вроду.
Я кидаю трави
тобі в обійми,
пахну чебрецем
і вином.
Очі відьми
Заберуть Тебе з моїх
мрій,
моїх марень.
Там, де в небі
тулиться туман
в день останній
Я Тебе вкраду
і напою
сліз джерельних,
наговорю хліба
і води
наречених.
Я вдягну вінок,
полечу геть, далеко.
Аби знав, як глянеш вгору-
що лелека-
твоя мила,
Твоя наречена.
Там, де в небі тулиться
туман
До мого крила,
до мене.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212922
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2010
автор: Мойра