Марафон з гордістю

На  марафоні  -  ти  і  я.
Вокзал,  гудки,  куріння,  тупіт  -
Довкруг  белькочуть  навмання.
Та  заглушає  усе  гуркіт
у  вухах  крові  і  в  душі,
Немов  потрісканій  ковиллям,
Образи,  весла,  комиші,
Троянди,  зрощені  з  бадиллям...
А  ти  стоїш...цей  марафон
Не  перебігти,  не  спинившись,
Я  розумію  власний  тон
І  гнів...  Як  важко,  народившись,
Побути  смертю  між  людей...

Я  роблю  крок.  Через  бар'єри.
Які  я  вирила  в  собі.
Я  роблю  крок.  Мої  кар'єри
Закрили  сонце  від  землі.

І  каяття  -  сильніш  наруги,
Самотнє  "завтра"  зникло  геть...
І  ось  обвилися  вже  руки...
І  ось  -  щаслива  круговерть...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2010
автор: Хельга Ластівка